Вид – Зимняк (Buteo Lagopus) Рід – Канюк (Buteo) Родина – Яструбові (Ассіріtridае) Ряд – Соколоподібні (Falconiformes)

Середовище існування

Ареал розкиданий. Гніздиться зимняк у зонах тундри й лісотундри в Північній Америці, Європі й Азії. На останніх двох континентах гніздова область майже всюди на південь не досягає 60° північної широти. У євразійській частині ареалу, від Скандинавського півострова на заході до басейну Обі на сході гніздиться номінативний підвид; на схід від Обі — зимняк сибірський, а на Камчатці, Курилах та узбережжі Охотського моря — камчатський. В Україні на обох прольотах і взимку в більшій чи меншій кількості регулярно буває в усіх областях. Найбільша густина зимняків у зимові місяці спостерігається в лісостеповій і степовій зонах; птахи тримаються відкритих місцевостей — ланів, степів, узлісь, лук в заплавах річок

Опис

Довжина тіла – 50–61 см
Розмах крил -120–150 см
Вага – 0,8–1,3 кг

Самці і самки за кольором оперення майже не відрізняються. Оперення верхньої частини тіла сірувато-коричневе або сірувато-світло-буре, із світлими білуватими, вохристими або рудуватими облямівками і плямами на обох опахалах пер спини, надхвістя, покривних крила та нижньої частини шиї, тому все оперення верху виглядає дещо строкатим. Пера сірувато-коричневі чи світло-бурі із слабким фіолетовим полиском. Пера лоба білі або білі з темними стрижнями. Над оком вузька чорна «брова». Пера тім'я, потилиці, верхньої частини шиї та її боків білі, сірувато- або вохристо білі, з поздовжніми настрижневими коричневими або чорнувато-бурими смужками. Строкаті світлі голова й шия завжди світліші від іншого оперення верху. Вершини І—V, іноді й VI першорядних махових пер чорні, причому на зовнішніх опахалах чорний колір поширений у напрямку до основи пера далі, ніж на внутрішньому. В інших першорядних і другорядних махових внутрішніх опахал більша частина біла, часто на обох опахалах від вершини є темні поперечні смуги. Стернові пера білі або сі-рувато-білі від основи, з такими самими облямівками на вершинах; інші темно-бурі або чорні й утворюють на хвості темну широку поперечну смугу, а іноді до шести вужчих темних смуг. Пера горла, вола і грудей сірувато- або вохристо-білі, інколи з рудуватим відтінком і настрижневими поздовжніми бурими смужками або плямами. Пера боків і черева білі при основі і коричневі або бурі до вершини, від чого черево виглядає темним. Видовжені пера гомілки («штани») і дрібні пера, що вкривають цівку, коричнювато-сірі, вохристо- або вохристо-рудувато-білі з бурими настрижневими плямами. Пахвові пера білі або рудувато-білі, з настрижневими смугами чи плямами. Райдужна оболонка світло-коричнева (горіхова). Восковиця, розріз рота, неоперена частина цівки й пальці жовті. Дзьоб чорний, темно-сірий при основі. Кігті чорні.

Спосіб життя

Перші птахи, переважно молоді, з'являються на території України восени наприкінці вересня, звичайно в другій половині жовтня. Пізніше пролітають дорослі птахи. Пролітні й зимуючі птахи трапляються переважно поодинці і незначними розрідженими групами. Спостерігались і значні скупчення зимуючих птахів у кормних місцях, особливо в роки з підвищеною кількістю мишовидних гризунів. Весняний проліт звичайно нечисленний і малопомітний. Линяння птахів, на території України, не помічено. Зимняк живиться переважно різними гризунами, значно менше птахами. Здебільшого полюють на полях, степових ділянках, узліссях, заплавних луках. Здобич птах виглядає, сидячи на верхівці скирти, на підвищенні ґрунту, зрідка на дереві або ширяє на невеликій висоті кругами у повітрі, то піднімаючись, то знижуючись, може зупинятися в повітрі на невеликій висоті на одному місці за допомогою глибоких змахів крил при розгорнутому хвості. Часом зупиняється у повітрі. Незважаючи на досить масивну фігуру, дуже спритний при полюванні. Дрібних пташок ловить іноді над землею в повітрі. Здобич хапає однією або двома лапами, причому дрібні тварини звичайно гинуть від удару лапами і стискання в кігтях. Під час живлення дрібних пташок роздирає на дві-три частини і ковтає шматки з пір'ям; мишовидних гризунів інколи шматує, часто ковтає цілими.

Розмноження

В Європі й Азії на місця гніздування, залежно від їх широтного положення, птахи повертаються навесні (з квітня). Гнізда будує з гілок та розміщує на землі, на заростях карликової берези, рідше на деревах та скелях. На скелях вибирає виступи, захищені стіною або карнизом, великі напівніші, рідше гніздиться відкрито на виступах. Висота розташування гнізд у таких випадках коливається від 1 до 150 м, найчастіше 10-40 м. На модринах гніздиться, як на поодиноких деревах, так і в лісі, не далі 40 м від галявини. Влаштовує гнізда, як в розвилці стовбуру, так і на бічних гілках. У кладці зазвичай 3–4 яйця, у сприятливі за кількістю кормів роки до 7, у несприятливі 2–3. Забарвлення яєць біле з рідкими бурими або вохристими плямами. Пташенята вилітають з гнізд у віці 6–7 тижнів.

Охорона

Як і всі хижі птахи, зим яки страждають від переслідувань з боку малограмотних селян та мисливців. Навіть попри те, що цей птах полює здебільшого на гризунів, він люто винищуються екологічно-несвідомими людьми. Іншими загрозливими факторами є зменшення кількості мишоподібних гризунів, через застосування хімікатів, що позбавляє зимняка їжі в зимовий період та під час міграцій.