Дон - спокійна річка. Неквапливий і рівний його плин. Однак ні на мить не припиняє свою роботу річковий струмінь, намиваючи мілини і перекати. Позначаючи фарветер, стоять на річці білі і червоні бакени, та майже на кожному, де поодинці, де парами, сидять світло-попелясті червонодзьобі птахи, з коротеньким, не підхожими до їх зросту, червоними ніжками, в плоских чорних «шапочках». Останні дні живуть на Дону річкові крячки. Повіває з верхів'я легкий вітерець, наводячи на воді работиння, і всі як один сидять крячки дзьобами йому назустріч... :: детальніше
Попри всі очікування після холодного і бездощового травня видався на рідкість спекотний і сухий червень. Тільки-но зацвітала в лісових урочищам липа, а в світлому бору, змішуючись із запахом соснової живиці, стояв аромат підсохлої суниці. Ледве почервонівши, втрачала ягода сік, а разом з ним - і солодкість, а тому і не дзьобали її, гіркувату і підв'ялену, дрібні лісові птахи. Зате немов червоним цвітом розквітли кущі бузини: поспів її урожай - пташині ласощі і питво. :: детальніше
Вересень довго беріг літнє тепло, доки одна з останніх його ночей не дихнула із зоряного неба гострим холодком, і вранці грудкувата оранка свіжої, ледь підсохлої зяблі заблищала дрібними іскорками першого інею і трепетним блиском павутини. Вдень знову було тепло, знову пливли над землею легкі хмари, але перелом у погоді вже відчувався у всьому. Більше не розквітали вечорами пишні кущі дурману, яскравіше палали в придорожніх лісосмугах клени... :: детальніше
Все зимове в березні останнє. Сніг і в квітні може завалити поля, переліски, міські вулиці, але це вже весняний сніг. І зовсім вже залишкові в березні паморозі. Вдень сонце знімає з гілок і дротів пухнасто-крижане оздоблення, а за ніч воно наростає знову. Алея в парку немов хмара, підперта товстими стовбурами. Кожен прутик став вчетверо товщим, і не видно, де напружено каркає ворона, гуртуючи своїх до купи. З одного дерева біля автобусної зупинки паморозь обсипається сильніше, ніж з інших, і разом з нею, крутячись в повітрі... :: детальніше
Серед птахів символом цього року в Україні став припутень (Columba palumbus). Це великий лісовий голуб, який має схожість з добре відомим сизим голубом, але помітно більший за розміром. У припутня, що сидить, добре помітна світла пляма збоку шиї, а в польоті – світлі смуги на крилах. :: детальніше
Коли в природі стає все прохолодніше, кожен п'ятий вид птахів у світі вирушає в свою подорож у тепліший клімат. Пропонуємо познайомитися з кількома видами, які долають екстра кілометри за подорож. У даному разі йдеться не про політ! Нелітаючі птахи, якими є пінгвіни, також мігрують. У випадку з пінгвінами Аделі — це в середньому 13 тисяч кілометрів пішої мандрівки щороку вслід за сонцем зі своїх гніздових колоній до місць зимівлі в регіон моря Роса... :: детальніше
Більшість із нас не бачила підкоришника, але не такий він рідкісний, як здається. Хоча його й справді рідко помітиш на подвір'ях чи в присадибних садах, і не дивно, бо птаха там немає. Тихий, малопомітний, він зливається зі своїм середовищем та майже ніколи не навідується до традиційних годівниць. Якщо й вдасться його спостерігати десь біля дому, то це в період із листопада по квітень. Мабуть, тому що взимку, коли на деревах немає листя, підкоришники стають більш помітними. :: детальніше
Початок зими з його найкоротшими днями в році позначений похмурістю й навіть тужливістю, і думкою вже прагнеш весни. Може, тому що хочеться відновити колишні враження від радісних змін у природі, що настають після зимових холодів. У цих спогадах майже неодмінно виникне образ одного з перших весняних вісників – шпака, пролунає в уяві його знайома метушлива пісня. :: детальніше
Перша справжня осіння негода була такою раптовою, такою холодною й дощовою, що здавалося: не буде більше ні сонячних днів, ні красивих заходів сонця, й погаснуть, не розгорівшись, багаття золотої осені. Але в один із вечорів відкрилася на заході вузенька смужка зорі. Вітер дав спокій мокрим деревам і, піднявшись вище, погнав сизуваті хмари на схід. До опівночі зорі засяяли на всьому небосхилі, а вранці наступного дня прийшло ласкаве бабине літо... :: детальніше
Контроль кількості хижаків часто пояснюється потребою покращити успіх розмноження і збільшити щільність популяції видів-потенційних жертв як для полювання, так, іноді, і для охорони рідкісних або зникаючих видів. Ця поширена практика ґрунтується на припущенні, що хижаки можуть бути лімітуючим, або обмежувальним чинником для популяцій їх жертв. І якщо ми контролюємо (зменшуємо) кількість хижаків, ми тим самим збільшуємо популяції їх жертв. Однак незважаючи на популярність подібних методів... :: детальніше
Кульона тонкодзьобого не бачили з 1995 року і за цей час він міг би зникнути. Але, перш ніж ми остаточно це підтвердимо, потрібно ще раз прочесати його величезний, непривітний гніздовий ареал у пошуках загублених популяцій. А прогресивні новітні технології, що вивчають крихітні атоми, залишені в пір'ї давно вимерлих видів, розповідають нам, де саме потрібно шукати. Як би ви шукали останні гніздові місця виду, що має статус «У критичному стані», якщо ніколи насправді не мали впевненості щодо того... :: детальніше
Коли згадують про воронових птахів, чи не у кожного з нас майже відразу виникає образ цілковито чорного або сірого з чорним великодзьобого птаха. Про багатьох інших тварин, забарвлених у чорний колір, кажуть, що вони вороної масті, тобто не просто чорні, а ще й з мінливим металічним полиском на оперенні, шерсті або лусці. На противагу цьому образу уявімо пташину, в якої спина сірувато-бура з рожевим відтінком, голова і майже весь низ тулуба... :: детальніше
Канюк звичайний є одним із найпоширеніших хижих птахів України, а тому й відомим для людей. До того ж птах веде досить відкритий спосіб життя й через те дуже помітний: і коли взимку сидить на присідах у відкритих місцях, і коли полює над луками та полями; легко побачити й велике гніздо канюка, яке завжди розташоване на дереві - у лісі, парку чи посадці. З метою привернення уваги людей до цього птаха, накопичення цікавої інформації про вид Товариство охорони птахів України обрало канюка звичайного птахом року-2017. Свою назву канюк отримав завдяки цікавій особливості поведінки: якщо опинитис... :: детальніше
Із художником і орнітологом Ігорем Землянських ми зустрілися у сільському парку його рідного села Вороньків, що на Київщині. Спостерігали за мухоловкою, горихвісткою і синичатами, які тільки-но залишили гніздо. Вчилися розрізняти пісню дрозда і зяблика, туркотіння горлиці садової, яку всі плутають із диким голубом. Ігор надзвичайно любить і добре знає не тільки про птахів, а й про все, що літає: бабок, метеликів, жуків. Можливо, тому, що й сам має романтичну натуру і постійно літає у мріях і думках. Він настільки захоплено розповідає про своїх друзів-птахів, що слухач мимоволі закохується у них також. :: детальніше