Кропива, завдяки своїм дивовижним властивостям здатна захищати життя для понад 40 видів комах, для яких жало кропиви слугує надійним захистом проти травоїдних тварин. Значна кількість грядок кропиви може забезпечити певне середовище для зимівлі комах, які зазвичай весною роблять свої домівки навколо свіжих кропив’яних пагінців і таким чином забезпечують себе їжею. Наприкінці літа величезна кількість насіння кропиви стає їжею для деяких видів птахів (горобців, зябликів і снігурів). :: детальніше

Приємно відзначити, що останнім часом птахолюби і фотографи-натуралісти виказують інтерес до змієїда, одного з найцікавіших хижих птахів України, а на мій суб’єктивний погляд — найцікавішого. Це, безумовно, позитивне явище. Крім того, задля ефективнішого моніторингу хижих птахів варто залучати більшу кількість спостерігачів. Але треба зазначити, що в сучасних умовах надмірний інтерес до цього птаха з боку людини швидше може завдати йому шкоди, ніж принести користь. Тому, спираючись на свій багаторічний досвід, хочу висловити деякі застереження... :: детальніше

Важливим елементом, про який чомусь часто забувають і який можна без перебільшення назвати одним з невід’ємних складників саду є відмерла деревина. Покинута гниюча деревина і старі рослини дуже важливі для дикої природи. Пару кущів, які ми можемо полишити на ділянці вже після завершення їхнього «життєвого циклу», мають велике значення для комах, грибів, мохів та лишайників. Птахи харчуються комахами, які, в свою чергу, живуть у відмерлій деревині. У великих садах... :: детальніше

 Досвідом науковців, які опікуються збереженням природи, встановлено, що в межах будь-якої значної за площею території (країни, регіону) в сучасних умовах рідкісними стають 10–15% видів тварин та рослин, які потрапляють врешті до Червоної книги. Цей висновок у цілому підтверджується на прикладі птахів фауни України-Русі: з усього теперішнього складу у 427 видів до третьої редакції Червоної книги України (2009) потрапило 87 видів... :: детальніше

Перше і найскладніше в виготовленні дуплянки це знайти підхоже для цього дерево. Найбільше для основи дуплянки підійде осика, тому за інших рівних умов для пошуку дерева краще вирушити в старий осичняк. Осика часто вигниває зсередини і при цьому, на відміну від берези, у неї залишається цілим товстий шар деревини біля кори. Серед повалених старих осик потрібно знайти дерево з трухлявою вигнилою деревиною, причому необов'язково... :: детальніше

Щоб охороняти рідкісні види, слід з'ясувати причини їх зникнення. У наш час живі істоти здебільшого зникають унаслідок людської діяльності. її негативний вплив полягає або в прямому знищенні (полювання, риболовля, збір рослин тощо), або в руйнуванні місць їх мешкання. Усю свою історію людина використовувала ті чи інші види для задоволення своїх потреб: отримання їжі та одягу, будівництва житла тощо. Зі збільшенням кількості населення обсяги видобування зростали, і, зрештою, ми стали добувати особин... :: детальніше

Передовсім, слід зауважити, що птахи дістають всю необхідну їм воду з їжі, яку вони споживають, а коли такої змоги немає – то з крапель роси, дощу, калюж, канав та інших подібних місць. Так чи інакше горобець робить крихітні ковточки, а деякі маленькі птахи навіть купаються в росі. Однак, існують випадки, коли птахам все ж таки може бути потрібна наша допомога: в спекотну погоду, коли немає роси, а інші джерела води пересихають; в дуже морозну погоду, коли вся вода замерзає. :: детальніше

Таку ідилічну етнографічну картинку стану природи, яка відображена в українському фольклорі, ще можна побачити в Києві десь на Татарці, Совках чи у Протасовому яру, де в зеленому оточенні парків-лісів залишилися звичайні садиби з вишнями-черешнями. Та чи довго такі місця збережуться? Соловейко – уособлення співучої країни, образ чарування звуками: йдеться про соловейка східного, який трапляється у нас на гніздуванні майже по усій території, крім Карпат і більшої частини Криму. Парки і сади, де можна сховатися у розвинутому чагарнику...  :: детальніше

На високих міжнародних форумах визнають, що в Україні-Русі ще збереглися такі недоторкані куточки природи і таке багатство видів тварин і рослин, на які вже не натрапити у довкіллі індустріально розвинутих західноєвропейських країн. Наша країна приєдналася до міжнародних конвенцій, спрямованих на збереження природної спадщини та поліпшення її стану, і моніторинг змін у довкіллі нині має стати елементом державної політики. Основою для усвідомлення суспільством нагальної потреби збереження природи стали знання... :: детальніше

Слід пам’ятати, що різні види птахів потребують різних на розмірами штучних гніздівель. Не обов’язково бути точним до міліметра, але слід дотримуватись рекомендованих параметрів. Для стінок гніздівлі обирайте дошки товщиною 15-18 мм. За відсутності справжньої деревини можна використати тирсоплиту. Переконайтесь, що щілини законопачені від дощу, а в основі гніздівлі просвердлено отвори для відводу води. :: детальніше

Ареал кропив'янки прудкої дуже широкий — від західних меж Європи до Забайкалля, від лісотундри до південної Азії. В Україні гніздиться в лісовій і лісостеповій смугах, а також на значній частині степової смуги; мігрує на всій території. Перелітний птах, є дальнім мігрантом. Осіння міграція розпочинається на початку - в середині серпня та закінчується до кінця вересня. Кропив'янки, що гніздяться в Європі, зимують в Центральній Африці. Біотоп, якому птах надає перевагу: ліси, сади, парки з густою чагарниковою рослинністю.  :: детальніше

Гніздовий ареал кропив’янки сірої охоплює Європу, Малу Азію, Західний Сибір, Північно-Західну Африку, а також Палестину. Перелітний птах, зимує в Африці на південь від Сахари. В Україні поширена на всій території. У гніздовий період тяжіє до відкритих, добре прогрітих сонцем місць, зарослих кущами та самітними деревами. Найбільш типовими гніздовими біотопами сірої кропив’янки є зарості кущів на лісових узліссях, серед луків, низинних боліт, по берегах водойм, а також серед вирубок із підростом дерев, молоді лісопосадки.  :: детальніше

Для серпокрильців і ластівок теж розроблено декілька конструкцій штучних гніздівель. Серпокрильці охоче заселяють скринькові гніздівлі - як індивідуальні, так і колективні. Завдання конструкцій для ластівок - полегшити прикріплення гнізда, а також забезпечити будівельним матеріалом. Конструкція "колективного житла" для ластівок показана малюнках нижче.  :: детальніше

У багатьох регіонах Європи дикі гуси більше не гніздяться. Необхідно повернути нашій фауні цих прекрасних птахів. Тому виготовлення гнізд для них - надзвичайно важлива справа. Найкращими стаціями для побудови гнізд є мілководні водойми, зарослі рогозою і очеретом. Споруджувати гнізда слід поблизу невеликих плес з глибинами близько одного метра, в 3-5 м від краю рослинності. Беруться до цієї справи після льодоставу. Матеріалом слугує очерет, який скошують поряд з гніздом. Стебла очерету складають у снопи діаметром 30-40 см. :: детальніше

Дедалі менше тихих берегів і заток залишається для гніздування качкам. Допомогти птахам цієї групи вирішити «житлову проблему» можна різними способами. Качкам, що гніздують в дуплах дерев (напр. гоголям), можна запропонувати гніздові ящики (гоголятники), розвішані біля великих озер і ставків в лісовій смузі. Дошки стругати не треба, фарбувати їх найкраще золою, розведеною у воді. Темний отвір льотка грає роль гніздового подразника, тому внутрішню сторону фарбують густіше. Щілини можна проконопатити. :: детальніше