Багато чудових спогадів пов'язано в мене з Чорноморським державним заповідником. Ті, кому не довелося побувати на його островах, солоних озерах, у ковилових степах і перелісках-колках навесні, не можуть собі навіть уявити багатство і розмаїття їхнього пташиного світу. В цю пору повітря бринить від голосів пернатих, особливо на піщаних косах і островах Тендрівської затоки... :: детальніше

Ви, мабуть, гадаєте, що звичайну озерну чи ставкову жабу сфотографувати найлегше. Мушу вас розчарувати. Щоб зробити справді хороший знімок, який дає не просто загальне уявлення про тварину, а й фіксує її в характерній поз! — коли жаба хапає поживу, відпочиває або стрибає — треба мати неабияке терпіння і згаяти чимало часу. Розповім, як я «полював» з фотоапаратом на зелених жаб. Чому саме на зелених? Передусім тому, що у них дуже красиве забарвлення, особливо у самців, до того ж жаби часто стають у гарні пози. :: детальніше

Я лишився ночувати у лузі не тому, що спізнився на пароплав чи автобус, як не раз уже бувало. Цей невимовно красивий дніпровський заплавний луг вабив мене уже давно, і от сьогодні я вирішив переночувати тут, подихати свіжим повітрям, послухати нічні голоси мешканців лугу, зустріти світанок. А вдень, звичайно, вести спостереження за поведінкою лугових птахів і, коли пощастить, зробити кілька цікавих фото. Для зоологічних спостережень кінець червня — початок липня чи не найкраща пора.  :: детальніше

Контроль кількості хижаків часто пояснюється потребою покращити успіх розмноження і збільшити щільність популяції видів-потенційних жертв як для полювання, так, іноді, і для охорони рідкісних або зникаючих видів. Ця поширена практика ґрунтується на припущенні, що хижаки можуть бути лімітуючим, або обмежувальним чинником для популяцій їх жертв. І якщо ми контролюємо (зменшуємо) кількість хижаків, ми тим самим збільшуємо популяції їх жертв. Однак незважаючи на популярність подібних методів... :: детальніше

Багато у світі пернатих красивих співучих пташок. Немає такої людини, яка б не замилувалася яскраво-жовтою іволгою, червоногрудим снігуром, строкатим щигликом, не заслухалася мелодійним співом дрозда, чижа, не кажучи вже про всіма визнаного співака-соловейка. Вивченню життя і поведінки цих птахів я присвятив усе своє життя. І щоразу, коли випадала слушна нагода, намагався сфотографувати їх, щоб потім порадувати друзів, знайомих, розповідаючи про своїх улюбленців.  :: детальніше

Мабуть, не кожному з вас щастило побачити глухаря — великого птаха родини тетеревиних. Річ у тому, що нині глухарі в невеликих кількостях збереглися на Україні лише в деяких районах Полісся і Карпат, Чому ж так сталося? В давніх-давен глухар був одним найцінніших мисливських птахів, ому полювали на нього повсюдно заради смачного м'яса. Особливо винахідливі мисливці робили це й ранньої весни на токовищах. До того ж водяться глухарі на землі... :: детальніше

Тихо у зимовому лісі. Сніг укрив пухкою ковдрою землю, ліг на дерева, кущі. Особливо красиві ялини. З їхніх лапатих віт при найменшому повіві вітру сніг серпанком опадає на землю. Здається, цього зимового морозного ранку життя у лісі завмерло. Але візерунок слідів на снігу переконує, що ліс живе своїм таємничим життям. На полянці, серед кущиків верболозу, хитромудра мережка заячих слідів. Лише досвідчений мисливець може прочитати її. :: детальніше

Через естетику - до етики, через мистецтво - до дбайливого ставлення до дикої природи – саме так можна описати творчий захід для педагогів міста Бровари проведений художником-анімалістом Ігорем Землянських за сприяння ГІ «Пернаті друзі». Майстер-клас та лекція пройшла 16 листопада в школі №3 міста Бровари за участі вчителів молодшої ланки та представників міського управління освіти. Ігор Землянських пояснив педагогам тонкощі зображення диких птахів на прикладі снігура, і слід сказати, вчителі чудово справились із завданням... :: детальніше

Коли ви запитаєте фото мисливців, яка найкраща пора для їхньої улюбленої справи, мабуть, почуєте однозначне — весна! Воно й справді так. Навесні, коли оживає природа, куди не глянь — усе, здається, проситься в об'єктив. Особливо цікаві навесні птахи, комахи, звірі. Жодної іншої пори року вони не бувають такі живі, життєрадісні, красиві. Та й поводяться по-особливому. Так і хочеться знімати, не випускаючи фотоапарата з рук.  :: детальніше

Того ранку, вирушаючи в чергову експедицію в околиці міста Хорога у Західному Памірі, я не чекав якихось особливих несподіванок. Працював я тоді в складі зоологічної експедиції, яка вивчала тваринний світ Паміру. Щоранку ми з товаришами-зоологами розходилися по заздалегідь намічених маршрутах з таким розрахунком, щоб охопити по можливості різноманітні гірські ландшафти в долинах двох бурхливих річок... :: детальніше

Вам, мабуть, доводилося чути, читати, бачити по телевізору так звані пташині базари. Ця назва з'явилася дуже давно. Мандрівники, які зустрічали великі скупчення морських рибоїдних птахів на стрімких скелях, що їх так багато на суворому узбережжі, зокрема на берегах Баренцевого моря, згодом назвали їх пташиними базарами. Коли їдеш рівною заболоченою тундрою, на якій де-не-де трапляються кам'яні брили або невисокі скелі, важко уявити собі ті круті берегові урвища... :: детальніше

Ми всі добре знаємо і любимо білого лелеку, цього, по суті, напівсвійського птаха, чиї величезні гнізда можна бачити не тільки на старих деревах, а й на дахах будинків, на водокачках телеграфних стовпах тощо. Іноді дивуєшся: як таку велику, важку й неміцну, на перший погляд, «будівлю» з сучків і гілок роками не зруйнують дощ, сніг, грози й навіть вітрюгани. Що не кажи — надійний прихисток для яєчок і пташенят.  :: детальніше

У заповідниках України я вивчав тваринний світ дуже своєрідних степових, лісостепових, приморських і плавневих ландшафтів, які ще збереглися в деяких районах степової зони Азово-Чорноморського узбережжя і пониззя великих річок — Дунаю, Дністра і Дніпра. У середи ні травня ми з групою студентів-біологів вирішили побувати на напівзатоплених острівцях Дніпро-Бузького лиману. Тихого сонячного ранку вирушили моторним човном з села Рибальче у рибний заповідник «Червона хатка», на території якого... :: детальніше

Я давно мріяв побувати в казковому царстві птахів у плавнях Дунаю. У пониззі, перед впадінням у Чорне море, ріка утворює величезну дельту, порослу очеретом та іншою водолюбною рослинністю. Ці зарості помережані сотнями великих і малих проток, а між ними — численні заболочені острови, вкриті непролазними хащами. Місцями трапляються чималі ділянки болотистих лук та піщаних кіс і мілин, де гніздяться або відпочивають під час перельотів сотні тисяч різноманітних птахів. Це справжнє пташине царство розкинулося на кількох тисячах квадратних кілометрів. :: детальніше

У нас в Україні лишилося не так уже й багато мальовничих місць, які порівняно мало змінилися внаслідок господарської діяльності людини. А в дні моєї юності, перед Великою Вітчизняною війною, такі місця були ще в кожній області. Звичайно, для зоолога старий ліс, зелений луг, болото — справжній рай, в якому збереглося чимало цікавих диких тварин. У пошуках таких незайманих місць я потрапив у Чорний ліс. Власне, був він не чорний, а, як усі ліси, зелений. Назвали ж його так через те, що росли тут переважно дуби й граби, тобто чорнолісся та деякі інші породи дерев. :: детальніше