Фауна України є цікавою, дивовижною, вона нараховує 424 види птахів. У нашій країні живуть дуже різні птахи: від крихітної пташки — золотомушки (рос. королек), яка важить не більше 6 грамів і є найменшою пташкою СНД, до найважчого літаючого птаха — дрохви, вага дорослих самців деяких особин досягає 15-17 кілограмів. Природно, що ці птахи живуть на різних "поверхах" природного простору: золотомушки будують гнізда на гілках дерев на висоті 4-12 метрів, а дрохва — на землі, у степу.  На вологих луках Волині можна зустріти одного з найрідкісніших птахів України і світу — прудку очеретянку.  :: детальніше

Кульони або кроншнепи — великі і середнього розміру кулики з дуговидно загнутим донизу дзьобом та рябим забарвленням пір'я темно-бурих, сірувато-вохристих та білуватих тонів. В Україні їх три види: великий, середній та малий або тонкодзьобий. Два останніх — у національній Червоній книзі. Крім того, тонкодзьобий кульон — найбільш таємний птах вітчизняної, якщо не світової фауни.

:: детальніше

Брижач (рос. турухтан) — Philomachus Pugnax — найбільший і найнезвичайніший з побережників. Розміром трохи крупніший за дрозда, довжина самців 28-33 см, маса 120- 310 г, розмах крил 50-58 см. Самки помітно менше — довжина 22-27 см, маса 70-150 г, розмах крил 46-52 см. Стрункий довгоногий кулик, його можна зустріти в тундровій і лісовій зонах Євразії, на схід до Чукотки. Брижачів бачили навіть на Алясці.  Епізодично гніздиться на о. Врангеля. В Україні гніздиться на Поліссі... :: детальніше

Упродовж двох поспіль весен мисливське товариство департаменту Уаз (Франція) організовувало походи до лісу для спостереження за слуквами (Scolopax rusticola) в окрузі Сомп’єн. Головною метою були пошуки та кільцювання пташенят. У цьому значному за площею лісовому масиві звичним є гніздування слукв, а їх кільцювання в період міграції та зимівлі проводять регулярно. Мета даного дослідження: з’ясувати ступінь постійності існування слукв у цій стації протягом року. Завдання виявилося не з легких.  :: детальніше

У наш час мало хто може похвалитися, що бачив степового луня, який саме завдяки людині став рідкісним видом, та потрапив на сторінки Червоної книги України та інших країн. А ще на початку 20 століття він вважався звичайним видом і будь-кому було зрозуміле порівняння "сивий, як лунь", бо досить часто можна було бачити, як летить низько над землею повільним польотом світло-сірий птах.  :: детальніше

Верхове болото, під ногами килим з моху, лишайників та багна, що зверху оздоблений чорною чорницею та червоною брусницею. З цього килима вверх прямують колони сосен. От на таких колонах зверху і влаштовує собі оселю змієїд (Circaetus gallicus). Побачивши його в польоті, досить складно не замилуватися цим величним і гарним птахом, на світлому споді крил чорні смуги. Коли ж ви побачили його на дереві, то можна переплутати зі скопою чи канюком, хоча змієїд відрізняється від канюка... :: детальніше

Лежень - маловивчений вид, тому будь-яка інформація про неї є дуже цінною. Зазвичай найбільш типовими біотопами гніздування лежня вважаються піщані береги, коси, острови річок і морів, а також інші, позбавлені рослинності навколоводні біотопи. Але дослідження останніх 20-років показали, що птахи вільно гніздяться в антропогенних місцевостях: пасовищах, сільськогосподарських полях під паром і розрідженими культурами... :: детальніше

Архітектура пташиних гнізд здавна привертає увагу фахівців. Наука, що вивчає гнізда, називається каліологія. На її рахунку є чимало цікавих знахідок і відкриттів.Одного разу лондонців здивувала така об'ява: "100 фунтів стерлінгів тому, хто здобуде для колекції Британського музею ціле гніздо рибалочки". Охочих одержати нагороду було багато, та справа виявилася не такою простою, і одержати гроші ніхто не міг дуже довго. Як відомо, рибалочка відкладає у норі просто на землю до семи (а іноді і більше) яєчок. Тільки пізніше під час висиджування... :: детальніше

Сіра гуска (Anser anser) — добре відомий вид в Україні. Це великі птахи, дуже схожі на свійську гуску. Вага дорослих самців досягає 3,6-4,2 кг, самок 3,0-3,8 кг. Це суспільний птах: поза періодом розмноження тримається зграями. Під час перельотів утворюють кут або у лінію, а попереду летять по черзі найсильніші птахи. Швидкість під час перельотів досягає 90 км на годину. Відмінно плавають і ходять по землі. Пірнають рідко, тільки рятуючись від небезпеки. Сміливо захищають своє потомство і можуть наносити ворогові сильні удари крилами.  :: детальніше

Ягоди — вони ростуть на деревах, кущах, витких рослинах, на наземній рослинності. Ними полюбляють ласувати тварини, особливо птахи. Дрозди й ягоди такі ж нерозлучні супутники, як морозиво і серпень, але ці дикі плоди є такою ж незамінною частиною раціону ще й глушця і тетерука (чорниця). А в Арктиці, навіть великі ссавці такі як білий ведмідь буквально тижнями жирують на лохині. Для птахів вибір ягід і тривалість плодового сезону, протягом якого доступне ягідне різноманіття — від черешень-вишень і бузини в червні до горобини й падуба... :: детальніше

Пухівка (Somateria mollissima), що, напевно, багатьом більше знайома за російською назвою обыкновенная гага — чи не найцікавіша качка з тих, що мешкають в Україні. Вона добре знана в усьому світі своїм надзвичайно теплим пухом, який разом із густим оперенням і шаром підшкірного жиру добре захищає дорослих птахів від холоду. І потомство, спершу яйця, а потім щойно вилуплених і не обсохлих каченят, від переохолодження самки рятують тим же пухом, який під час гніздування вискубують... :: детальніше

Серед сумного та хмарного зимового спокою раптом настане сліпучий сонячний ранок з пекучим морозцем та глибоко-синім небом без жодної хмаринки. І неможливо втриматися, щоб не підвести очі й подивитися у нескінчену блакитну височину. Якщо бути уважним, майже обов'язково погляд зачепиться за силует чималого хижого птаха, який поволі пливе у рідній стихії. Широкі крила, розгорнутий віялом хвіст, а колір оперення - ну, майже білий, на морозі - аж золотавий, як усе навкруги. Привертають увагу темні плями - по одному на крилі, такі ж темні черево та смуга на кінці хвоста.   :: детальніше

Вже почали тьмяніти золоті килими під осиками й кленами, а дуб тільки-но почав скидати листя, прикриваючи свій урожай від морозів і наповнюючи ліс пряними ароматами грибної осені. Береза ще трималася й ставала що день то яскравіше й ошатніше. А дні ті були такими тихими, що здавалося, ніби листя зривається з гілок від неголосного перестукування дятлів чи сильних помахів крукових крил. Тому так несподівано закінчилася одна з ночей, усе заваливши майже теплим, густим снігопадом.  :: детальніше

Є види у фауні певних регіонів у тій чи іншій мірі загадкові. Наприклад, знахідка австралійського журавля (Grus rubicundus) в Якутії. Як свідчить напис на етикетці, птах був здобутий у 1880-х рр. під Якутськом. Яким чином цей журавель міг аж туди потрапити – незрозуміло. Виявилося, зрештою, що ця «сенсація» пов’язана скоріше всього з помилкою при етикетуванні колекції. Такою фауністичною загадкою є й історія з гніздуванням чорної ворони (Corvus corone) на території України у XIX ст.  :: детальніше

Характерною особливістю всіх кульонів є довгий, загнутий донизу дзьоб. Аналіз харчування та кормової поведінки кульонів показав, що така форма дзьоба є найбільш зручною для збирання комах серед густої, невисокої трави. На підставі цього науковці припустили, що в ході еволюції кульони сформувалися як група на відкритих трав'янистих ландшафтах, подібних на сучасні степи. Пізніше деякі види заселили луки, болота та тундри. Довгий загнутий дзьоб кульонів також добре пристосований до того, щоб добувати поживу в рідкому мулі, причому на досить значній глибині. Кінчик дзьоба наділений підвищеною чутливістю до дотику здобичі, що дає змогу птаху здобувати їжу на дотик. :: детальніше