Сичик-горобець – найменша сова фауни України, що трапляється у Карпатах, Розточчі та на півночі Полісся. Гніздиться в хвойних лісах тайгового типу, а у високогірних регіонах також і в мішаних лісах. Ця сова цікава не тільки своїми розмірами, але й дивовижною рисою поведінки – створювати запаси харчів. Сичик-горобець в день з'їдає до 3 гризунів, ловить же їх набагато більше. Для зимової «комори-схованки» ця маленька сова використовує дупла, видовбані дятлами. :: детальніше

Час від часу в засобах масової інформації змальовують жахливі картини хижацтва різних тварин, які нищать усе живе на своєму шляху. Такою інформацією, схоже, намагаються вкрай вразити слухачів і читачів. До найжахливіших ворогів птаства і дрібної звірини нерідко відносять сойку звичайну, сороку звичайну, ворону сіру і грака, а ще згадують ворону чорну. Та чи виправдано усіх цих птахів, як кажуть, звалювати в одну купу? Почнемо з ворони чорної. :: детальніше

Через свої екологічні особливості хижі птахи ніколи не були особливо численною групою на території України. Протягом ХІХ-ХХ століть відбулося глобальне скорочення чисельності багатьох видів хижих птахів у світі. Це було пов'язано як з прямим їх винищенням, так і зі зростанням масштабів впливу господарської діяльності людини. Так, всі 30 видів хижих птахів, що мешкають в даний час на території України (не рахуючи залітних), мають той чи інший охоронний статус, 18 з них занесені до Червоної книги України.  :: детальніше

Відомо, що зозулі самі не висиджують свої яйця, підкладаючи замість цього їх в гнізда до інших птахів. Науковці встановили, що з роками пернаті навчилися з цим боротися. Успішність моделі поведінки зозуль ґрунтується на тому, що вони вибирають «в квочки» тільки ті види птахів, чиї яйця схожі з зозулиними. На перших порах чуже схоже яйце в гнізді розпізнати неможливо; але вилупившись, зозуленята розвиваються значно швидше. Вони не тільки відбирають їжу у інших пташенят, але можуть і виштовхнути їх із гнізда. :: детальніше

Обережне відношення до дарів природи та революція, на жаль, ніколи не сходили ся. Ще підчас Французької революції вирубувались ліси, нищила ся дичина. Під час російської революції 1905 р. в Остзейському краю [територія нинішніх Латвії та Естонії – прим.ред.] в державних лісах більш ніж на половину було постріляно лосів і т. і. Але всі ці приклади дуже слабі в порівнянні з нашою революцією 1917—18 р. Тільки на Україні по де яким відомостям порубано... :: детальніше

У середовищі міст і сіл оселяється велика кількість видів птахів. Вони різні як за зовнішнім виглядом, так і за поведінкою, зокрема за характером розміщення гнізд. Серед них окрему групу складають птахи, які в природних умовах гніздяться в дуплах дерев, щілинах, нішах скель. У містах вони залюбки оселяються на всіляких спорудах, влаштовуючи гнізда або на зовнішніх конструкціях, або нерідко всередині приміщень з відкритим доступом, – це ластівки міська і сільська, горихвістка чорна, плиска біла, одуд, мухоловка сіра, серпокрилець чорний.... :: детальніше

В подвір’ях і приватних садибах дерева можуть відігравати величезну роль як для підтримання біорізноманіття, так і для допомозі господарю в економії коштів. Дерева можуть слугувати і окрасою вашого подвір’я, очищувачами повітря та захисниками ґрунту від ерозії. Вони також є середовищем існування комах, які слугують поживою для птахів, та й власне місцем гніздування та відпочинку пернатих. :: детальніше

У побутовому спілкуванні, коли хочемо підкреслити винятковість чогось, часто використовуємо слово «рідкісний». Це, як правило, вказує на незначну кількість того, про що розповідаємо або показуємо, а тому має привернути увагу оточуючих. Проте у певних законодавчих природоохоронних актах зазначено, що рідкісність є лише проміжною ланкою у потраплянні видів тварин чи рослин у ще критичніший стан. Вразливі, зникаючі, зниклі у природі види визнано такими, що перебувають перед значно більшим ризиком цілковитого зникнення порівняно з рідкісними видами. :: детальніше

На думку природолюба, науковця-натураліста, мабуть, кожен біологічний вид заслуговує на увагу і збереження, бо природні системи втрачають частину своєї стабільності зі зникненням будь-якого виду. Такий підхід у підтриманні біологічного різноманіття застосовано Конвенцією про охорону дикої флори і фауни та природних середових існування в Європі, яку було відкрито для приєднання в 1979 році в м. Берні (Швейцарія), через що її також називають Бернською конвенцією. Вона є чинною і в нашій країні.   :: детальніше

Там, де є вода, є життя. На території водного ландшафту з'являються всі представники фауни, яким властиве почуття спраги. З усієї округи сюди приходять великі і дрібні тварини. Звичайно, в умовах природовідповідного тваринництва це може призвести до схрещування домашніх і диких тварин. Для мене це не перешкода, навпаки таким чином підмішуються цінні гени, носії яких пристосовані до місцевих умов. За таких тварин знавці дають непогану ціну. Різні представники пернатої дичини... :: детальніше

До екологічно і економічно обґрунтованого господарюванню на водному ландшафті належить, звичайно ж, утримання водоплавної птиці. Це насамперед перната дичина: гуси, чаплі, дикі качки, кулики, та багато інших. Вони оживляють водний ландшафт і роблять його прекрасним місцем для спостереження за живою Природою. Біологічне розведення птиці в умовах вільного утримання, наприклад качок, гусей, курей і екзотичних птахів, є запорукою гарної ринкової ціни і високої якості продукції. Птахи також активно сприяють природній регуляції різних видів комах і слимаків. :: детальніше

Шановні читачі, сьогодні, 15 травня виповнюється 4 роки з часу заснування проекту «Пернаті друзі». Традиційно зазначимо, що в період з травня 2014 до травня 2015 року наш сайт відвідали 203 тис. відвідувачів (всього на час існування – 492 тис.). Серед видів птахів, якими найбільше цікавились відвідувачі були такі: лелека білий, дятел великий строкатий, велика синиця, снігур, омелюх, вівсянка, серпокрилець чорний, одуд, шишкар, лелека чорний. :: детальніше

При створенні штучних гніздівель для чорних крячків важливо дотримуватись розміру десь 40 на 40 см, та прилаштувати якийсь якір, для чого згодяться пляшки з піском на дні. Матеріал не дуже важливий, можна використати зеленого кольору пінопласт з виїмкою під кладку, дошки, фанеру, якийсь плавучий пластик – такі матеріали часто використовують в Європі. Я ж, зазвичай, використовую зв’язаний рогіз із каркасом вниз (бо просто рогіз за три місяці розлізеться). :: детальніше

Низове торфовище "Білогорща" розташовується в західній околиці м. Львова. Цей цікавий природний об’єкт до початку промислового видобування торфу (1950-ті рр.) відзначався локалітетами низки раритетних видів рослин оригінальною фауною та зараховувався до однієї з найцінніших пам’яток природи. Торфовище розміщене в північно-східній частині Білогорсько-Мальчицької прохідної долини водно-льодовикового походження. Зазначена територія відокремлює Розточчя... :: детальніше

Винниківський ліс, площею 2799 га розташований на так званому Давидівському пасмі – вузькою, горбистою і лісистою смугою, що починається від Високого замку і простягається до Чортової скелі і далі. Межує на півночі з Малим Поліссям, а на півдні – з Львівським Опіллям. Відносні висоти тут не перевищують 100 м. Основу лісу становлять насадження сосни і бука. У лісі є багато ярів, деякі з них простягаються на понад 1 км. З північного заходу на південний схід... :: детальніше