У кінці ХVIII - на початку ХІХ століття тетерев був поширений практично по всій Україні, доходячи на південь аж до берегів Чорного та Азовського морів. Регіон Поліського природного заповідника до останніх років ХІХ ст. залишався одним з найбільш сприятливих для тетерева. Але і тут відбулось обвальне скорочення чисельності цього виду. Нині настав час заносити тетерука до Червоної книги України. Нині вже нема підстав казати про короткочасне зниження чисельності цього птаха. :: детальніше
“Телегіз-телегіз – кидай сани, бери віз!”, – згадується приказка, коли сонячного лютневого дня, йдучи вулицею міста, раптом чуєш мелодійний спів птаха, якого спочатку не помітив. Пісня обірвалась, а з-за рогу вулиці вилетіла сірувато-бура пташина, сіла на засніженій дорозі, підтюпцем пробігла зо два метри, зупинилася, щось поклювала в придорожньому смітті, потупцювала ще трохи. Несильний, та колючий зимовий вітер пограв перед нею снігом. :: детальніше
Існують пернаті, чиї негучні, монотонні голоси наділені дивовижною властивістю - підкреслювати полуденну тишу. Здається, що звуки народжує сам навколишній простір, і дуже важко визначити, де ховається таємничий черевомовець. Саме таким є воркування горлиці і дзижчання зеленяка. Спекотний полудень десь в чорноземній станиці, на українському хуторі чи в середньоазійскому селищі майже неможливо собі уявити без невгамовного "дудіння" одуда. У більшості європейських мов назва цього птаха - промовисто звуконаслідувальна. :: детальніше
Високі стрункі сосни оточили всюдибіч лісову вирубку, яка почала заростати молодими берізками і висадженим низькорослим сосняком. У невеликій низині з-за соснових стовбурів вийшли на узлісся зеленокорі осики, на яких з протилежного боку галявини поглядають висококронні гіллясті дуби. У відкритий простір вирубки через вінця виднокраю ллється сонячне світло, зазирають білобокі купчасті хмари, накочується блакить неба. :: детальніше
Голос - рідкісний дар природи, яким найчастіше послуговуються людина та птахи. Але чи розуміємо ми один одного? Співочими здібностями птахів захоплювалися та оцінили в багатьох поетичних творах, а їх пісні є справжніми звуками весни та літа. А чи стають птахи мовчазними в інші пори року? Звісно, ні. Адже пісні - це лише один із способів їх мови. Вони є носіями специфічних нот і вигуків для підтримання контактів, попередження про небезпеку, пошуку один одного для міграції, захисту малечі тощо. :: детальніше
Скільки ж пер у птаха? Запитання досить складне, адже птахи, окрім видимого ззовні оперення, мають ще чимало пір'їн під сподом. Загалом, у птахів виділяють три основних типи оперення. Пухові пера, розташовані найближче до шкірного покриву, які утримують тепло організму. Фактично птахи живуть під периною або, якщо згадати, як ми застосовуємо пір'я для власної користі, під пуховою ковдрою. :: детальніше
Чорні дрозди тихими вечорами часто пестять наш слух ніжними трелями, схожими на звуки флейти, іноді вплітаючи в них різкі скрекочучі звуки, підслухані у великому місті, адже відомо, що вони майстри вишуканого імітування різних звуків. Своє вокальне соло чорний дрізд нерідко прикрашає свистом, яким хазяї підзивають до себе своїх собак, виском автомобільних гальм, свистом чайника або дзвінками телефонів. :: детальніше
- турбувати чорних дроздів у їх зимовому притулку не можна, оскільки це може призвести до порушення їх слабкого енергетичного балансу. Налякані птахи летять на пошуки нового прихистку і, витративши на це дорогоцінний запас енергії, нерідко розплачуються життям за нашу нерозважливість;
Чорний дрізд добре пристосувався до життя у найрізноманітніших умовах. У далекому минулому він був мешканцем густих дрімучих лісів, однак інтенсивні рубки лісових масивів призвели до того, що тепер цей птах без остраху хазяйнує в міських парках і садах всього Європейського континенту, задовольняючись навіть крихітними острівцями зелені в центрі великих міст. Окрім того, нинішня популяція урбанізованих дроздів значно перевищує ту, яка жила у лісах в минулі часи. У чорних дроздів дуже добре виражений статевий диморфізм. У самців забарвлення однотонно чорне, блискуче, а у самиць на спині темно-буре, черевний бік іржаво-вохристий, на світлому горлі видніються темні плямки і смужки. :: детальніше
Розмальовуючи представників родини в'юркових, природа була щедрою на кольори і винахідливою щодо різних орнаментів. Феєрверк кольорів позначив успішне завершення творчих зусиль природного відбору для створення найбільш довершеного типу зерноїдного птаха. Потрібне було довге і копітке налагодження всіх механізмів добування, переробки та засвоєння корму в організмі, перш ніж насіння рослин змогло стати тою їжею, яка б задовольняла всі без винятку біологічні потреби птахів. Найскладніше - примусити пташенят обходитися без звичайної, багатої на білки тваринної їжі. :: детальніше
Мала гуска – найменший з усіх видів гусей, поширених у Європі. Загальна довжина її тіла не набагато більша півметра, розмах крил дещо перевищує метр. Заселяє мала гуска північну частину тайги, лісотундру і чагарникову тундру від Кольського півострова до Анадирської затоки. Зимує в Західній Європі, Малій Азії, Південно-східному Закавказзі, в країнах Південно-східної Азії. Неперервна смуга гніздування малої гуски зараз розпалась на ряд ізольованих фрагментів. У багатьох місцях, де гуска колись була звичайною, тепер вона вже не трапляється. :: детальніше
Ареал бугая охоплює Євразію та Африку. Деякі перелітні популяції гніздяться в помірному кліматичному поясі, а з настанням зимового холоду відлітають на південь. Популяція, що гніздує в Центральній Європі, часто проводить зиму на півдні рідного континенту або в Північній Африці. Азіатські популяції бугаїв не полишають на зиму свого континенту, а тільки перелітають у місця з більш м’яким кліматом. Осілі популяції бугаїв мешкають в деяких регіонах Північної та Південно-Східної Африки. Зазвичай птахи розселюються на широких заболочених місцевостях з обов’язковою наявністю очеретових заростей. :: детальніше
Знамениті боброві загати є невід'ємною частиною побуту цих гризунів, крім того, вони також визначають спосіб життя і чисельність перелітних співочих птахів, з'ясувала група канадських учених під керівництвом аспірантки Хіларі Кук із університету Альберти. Чимало відомо про вплив життєдіяльності бобрів на екологію: загалом для живої природи — вплив позитивний, для людини ж боброві загати іноді можуть створювати доволі відчутні проблеми.Нині вчені з'ясували, що повалені дерева і укріплені споруди приносять користь не тільки річкам, водоплавним птахам... :: детальніше
Деркача знають майже всі, однак мало хто тримав цього птаха в руках або спостерігав його на волі. Це пояснюється тим, що деркач веде надзвичайно потайний спосіб життя. Однак сам птах галасливий і має гучний та різкий голос, який дуже далеко чутно. Це найгаласливіший зі всіх наших пастушкових. Крик деркача надзвичайно характерний, його не можна сплутати ні з чим. Він звучить як склади «ге-ге» або «дерг-дерг» (звідси і назва), вигукувані скрипучим голосом, але дуже голосно. Крикнувши двічі, деркач робить коротку паузу, потім скрикує знову і знову замовкає. :: детальніше
Летять журавлі. В цьому стародавньому видовищі яке, на щастя, іноді спостерігається й нині є щось таке, що зачаровує, викликає благоговіння, почуття - від якого на душі стає тепло і урочисто. Саме таке відчуття я відчуваю щоразу, коли бачу ключ журавлів, які з "курликанням" пливуть небом. Вперше я побачив степових журавлів в Криму багато років тому, коли був там в експедиції. Кілька птахів приземлившись, стали походжати біля краю поля, щось вишукуючи в траві. До цього мені доводилось бачити цих журавлів тільки на малюнках, але відразу за їх неповторним виглядом я впізнав у них красавок. :: детальніше